Вхід на сайт



КАЛЕНДАР



Відомий художник з Буринщини PDF Друк e-mail
Наші заходи - Наші заходи
Написав Administrator   
Субота, 03 березня 2012, 13:52

Чергове засідання краєзнавчого клубу ім. П.М. Попова «Буриніка» було присвячено нашому землякові, відомому українському художнику, заслуженому працівнику культури, члену Національної Спілки художників України Василю Семенюті.
Директор краєзнавчого музею Микола Миколайович Кононенко  презентував збірку художніх творів митця, яку надіслала до музею його дружина, а також ознайомив присутніх з і сторінками життя та творчості нашого земляка.

 


Народився Василь Іванович Семенюта 15 лютого 1925 року в с. Черепівка Буринського району Сумської області.
        З 1931 року жив у Лубнах. Саме в Лубнах розпочався його шлях у велике мистецтво з перших кроків навчання в художній студії при Будинку піонерів.
        У 1943 році Василь добровольцем пішов на фронт. Воював на різних напрямках Другого Українського фронту. За виконання бойових завдань мав подяки й урядові нагороди. Коли був хоч який перепочинок, малював, а невеликий альбом був у нього завжди за поясом. Сотні воїнів – солдатів, офіцерів – одержали від нього свої портрети, що з фронту потрапили до матерів, дружин, наречених.


        Після закінчення війни Василь Семенюта ще довго лікувався в шпиталях і тільки в 1947 році був демобілізований прямо з шпиталю як інвалід другої групи. Влітку цього ж року вступив до Київського художнього інституту, але вчитися там не судилося: загострення туберкульозу примусило розпрощатися із заповітною мрією. Це було трагедією його життя.
         Повернувся Василь в Лубни до матері, яка робила все, щоб поставити сина на ноги. З 1951 по 1955 роки навчався в Суджанському державному вчительському інституті. Тут доля звела його з відомим  російським художником , учнем Рєпіна, колишнім директором Курського художнього училища Петром Ліхіним. Василь став його учнем. Пізніше з 1962  по 1968рік вчився у Львівському поліграфічному інституті ім. Івана Федоріна. З 1955 по 1975рр. Василь Іванович – директор Лубенського краєзнавчого музею. Він зібрав багато експонатів, створив новий музей , постійно діючу експозицію, написав ряд краєзнавчих розробок і історичних довідок  про Лубни, про художників які там працювали. Одночасно в 1955 році він організував в Лубнах художню студіюв Лубнах, якою і керує 20 років. З неї вийшло багато нині відомих художників, скульпторів, архітекторів, дизайнерів. У 1975 році з ініціативи Василя Семенюти в Лубнах відкривається дитяча художня школа, директором якої він був  до 1997 року. З його ініціативи в Лубнах було засновано проведення республіканських художніх виставок «Лубенська художня весна», де виставлялися твори митців з усієї України.  З юнацьких років Василь Семенюта збирає твори художників і, коли добивається відкриття в Лубнах галереї образотворчого мистецтва, передає безкоштовно в дар місту всю свою колекцію, яка й лягла в основу створення галереї в 1970 році.
          Ще на початку 50 – х років він захопився різьбленням по дереву. В результаті з’явилося декілька значних скульптурних робіт. Серед них скульптурний портрет В.Г. Короленка, барельєфний портрет Гоголя, велика скульптурна робота з верби «Богдан Хмельницький».
         Вперше свої художні роботи виставляв на Всесоюзній виставці молодих митців у 1947 році в Ленінграді.
        Потім були перші персональні виставки в Лубнах (1957р), в Полтаві (1958).
       У 1975 році В. Семенюта став членом Національної Спілки художників.

 

 


        У 1970 – 1990 рр. пише багато портретів, пейзажів, створює ряд мозаїчних робіт для Будинку піонерів, шкіл. Важливими для його творчості були виставки в Полтаві 1973р., Києві 1974р.,     Сумах 1988р., Харкові 1995р., Києві 1995р. У 1995 – 97рр. майстер створює серію робіт, присвячену видатним діячам культури з Полтавщини «Полтавська колиска».  За це Семенюта був нагороджений спеціальною відзнакою Українського фонду культури.
         У Лубнах  ним створено до двох десятків пам’ятників і пам’ятних знаків. Твори Василя Семенюти зберігаються в багатьох музеях України. Багато робіт – у приватних колекціях України, Росії, за кордоном. Впродовж 35 років Семенюта був головним художником м. Лубни, членом ради директорів художніх шкіл України, членом Полтавської обласної комісії з естетичного виховання дітей.

 

 


          У 1997р. створює відділення Українського фонду культури в Лубнах і допомагає талановитим дітям брати участь у конкурсах. У цьому ж році створює Лубенський Клуб художників і організовує виставки робіт учасників клубу в Полтаві та Києві. За плідну роботу  в 1985р. В.І. Семенюті присвоєно звання заслуженого працівника культури України, звання відмінника культури. У 1985 році його нагороджено Грамотою Президії Верховної Ради України. Має кілька медалей «За відвагу» й орден Великої Вітчизняної війни. Палка любов до мистецтва передалась і дітям Василя Івановича: син Андрій, дочка Наталія, онуки Анна й Андрій теж художники. Брат  Володимир Іванович також художник.

 

 


            26 травня 1999 року перестало битись серце художника і патріота. Похований Василь Іванович Семенюта в місті Лубни Полтавської обл.
            В.І. Семенюта 20 років керував художньою студією, а потім ще 20 років художньою школою. З цих закладів вийшло більше тисячі його учнів Серед них багато заслужених діячів мистецтва: Андрієвський Леонід Іванович – народний художник України; Босенко Микола Олександрович – член Спілки архітекторів України, Волошенко Тамара Василівна – член національної спілки художників України, Дмитренко Олександр Іванович – член НСХУ та багато інших. Василь Семенюта був знайомий і товаришував з народною артисткою Діаною Петриненко, письменником Володимиром Маликом, Олександром Білашем, народним артистом Радянського Союзу Георгієм Майбородою.  Що характерно, завжди пам’ятав про свою малу батьківщину – село Черепівку.


 


Останнє оновлення на Субота, 03 березня 2012, 14:09
 
© 2019 Бібліотека Бурині. Всі права захищено!
© 2010-2011 Бібліотека Бурині: м.Буринь, Сумська обл., Україна.